“Я громадянка України і хочу голосувати!” – як переселенці ставляться до можливості брати участь у виборах

“Я громадянка України і хочу голосувати!” – як переселенці ставляться до можливості брати участь у виборах

Взяти участь у виборах до Верховної Ради можуть громадяни України, які досягли 18-річного віку. Окремою постановою ЦВК визначила, як будуть голосувати переселенці. Чи готові вони прийти на виборчі дільниці у своїх нових громадах або навіть приїхати з ОРДЛО, про це розкажемо у цьому матеріалі.
Шостий рік в Україні триває війна, через яку тисячі людей стали вимушено переміщеними особами. Ще сотні тисяч лишилися в ОРДЛО. Попри ці статуси, які самі переселенці часто називають ганебними, вони є громадянами України, які так само, як і решта, мають право обирати владу. Щоправда, кожного разу, коли в Україні оголошують чергові чи позачергові вибори, ці люди мають доводити, що вони – громадяни України, а відтак теж мають право голосувати, незалежно від їхнього місця реєстрації.
Щоб проголосувати, ВПО мають особисто звернутися до відділу ведення Державного реєстру виборців за фактичним місцем проживання або за місцем знаходження виборчої дільниці, на якій вони мають намір проголосувати з паспортом та заявою. Жодних інших документів, як було до цього, подавати вже не потрібно.
- Правила змінилися 29 травня 2019 року, коли ЦВК прийняла постанову № 910, яка скасувала обов’язок документально підтверджувати причину зміни місця голосування. Це об’єктивно спрощує можливість реалізувати своє право голосу - не потрібно брати якісь підтверджуючі довідки, документи про відрядження, квитки, - сказав аналітик Андрій Грудкін.
Наталія Шевченко з початку війни у 2014 році переїхала з маленьким сином з Донецька до Костянтинівки. Переселенка п’ять років живе в іншому місті і є громадянкою України. Хоча, коли наближаються вибори, вона щоразу відчуває певну дискримінацію, адже змушена брати різні довідки, щоб реалізувати своє право виборця.

- Я вже відвідала відділ Державного реєстру виборців, отримала довідку і обов’язково піду на вибори 21 липня. Також я брала участь у виборах Президента-2019 року, хоча там двічі довелося ходити за тими довідками.
При цьому за законом Наталя і такі, як вона переселенці, не мають права обирати місцеву владу. Жінка каже, що їй незрозуміло, чому так.
- Я живу за іншою адресою у новій громаді, маю роботу, сплачую податки, які місцева влада витрачає на різні потреби містян. Тому я теж хочу впливати на те, яку владу обирати, які це будуть люди і як вони розпоряджатимуться, у тому числі, і моїми податками. Я вважаю, що депутати мають ухвалити закон, щоб переселенці могли голосувати і теж бути почутими, в межах держави ідеться про права сотень тисяч людей, - сказала Наталія Шевченко.
На вибори 21 липня піде Нона, яка живе неподалік окупованої Горлівки, фактично на лінії розмежування, має роботу. Жінка не захотіла називати своє прізвище. Вона щодня чує вибухи снарядів, часто сидить у підвалі зі своїми рідними. Син - п’ятикласник робить уроки при свічках. Вона мріє, щоб її діти жили у мирній країні і мали можливості для розвитку, тому буде обирати народних депутатів до Верховної Ради.
- Я піду на вибори, ще не знаю, за кого голосувати, але дуже хочу, щоб новий склад Верховної Ради зробив усе можливе, щоб завершилася війна. Я не хочу підскакувати з ліжка серед ночі і бігти до підвалу, де лежить ковдра, є вода і харчі. Це ненормально. Я хочу жити у мирі, хай перестануть стріляти і повернуть мир на нашу українську землю, - сказала Нона.
Інша родина з Горлівки, яка має проукраїнські погляди, на вибори не приїде. В принципі, як і більшість їхніх сусідів та знайомих. Тут дві головні причини – довго і дорого.
- Нещодавно до нас приїжджали діти, вони провели на блокпосту з боку “ДНР” понад 4 години, ледве встигли на потяг. Інша причина, через яку ми не будемо голосувати, - це вартість дороги на українську територію. Зазвичай ми витрачаємо 600-800 гривень. Так, ми громадяни України, які опинилися на окупованій території, це тимчасово розтяглося на п’ять років. Ми не думаємо, що наші голоси щось суттєво змінять. Нам потрібен мир, - розповіла жінка, яка назвалася Світланою.
Хоча на Донеччині були випадки, коли у день виборів люди приїжджали з окупованої території, щоб проголосувати. Але це скоріше виняток. Бо довго і дорого.
- Незважаючи на спрощену процедуру зміни місця голосування, лише 6% ВПО з Донбасу та Криму взяли участь у президентських виборах. Не допомогла і широка інформаційна кампанія в Інтернеті. За даними Державного реєстру виборців, лише 76 тисяч громадян з непідконтрольних районів Донбасу та Криму проголосували у другому турі президентських виборів, - сказав Андрій Грудкін.  
Важливо, що виборці які тимчасово змінили місце голосування, можуть проголосувати лише за партійний список, а за кандитата-“мажоритарника” в одномандатному окрузі вони віддати голос не зможуть. Це визначено частиною 10 статті 2 Закону України «Про вибори народних депутатів України».
Родина Олександри Папіної приїхала до Краматорська з початком бойових дій у Горлівці. Діти Олександри відвідують дитсадок і школу, вона і чоловік працюють і сплачують податки до місцевого бюджету Краматорська, але обирати депутата-“мажоритарника” не можуть.

- Це несправедливо, ми живемо у новій громаді, є її частиною, ми теж хочемо впливати на ті зміни, які тут відбуваються. По факту, у нас забрали наше право обирати. Я – громадянка України і хочу голосувати, тому вважаю, що народні депутати мають ухвалити закон, який надасть нам право обирати і депутатів, і місцеву владу, - розповіла Олександра.
У парламенті з березня 2017 знаходиться законопроект №6240 «Про внесення змін до деяких законів України (щодо виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни громадян)». Профільний комітет розглянув його лише у січні 2019, але проект має пройти ще 2 читання, внесення правок, підпис голови Верховної Ради та президента. Законопроект дозволяє мобільним верствам населення реалізовувати свої права завдяки спрощеній процедурі визначення виборчої адреси. Зокрема передбачають, що виборець зможе звертатися до відділу Державного реєстру щодо визначення іншої виборчої адреси, ніж передбачено зареєстрованим місцем проживання. Таким чином, переселенці та трудові мігранти зможуть отримати свою виборчу адресу в разі, якщо в них наявна довідка про взяття на облік ВПО, договір оренди житла виборцем за адресою округу, в якому він фактично проживає.
Також законопроект передбачає внесення змін до закону «Про місцеві вибори» щодо визначення належності до територіальної громади на підставі виборчої адреси.
Переселенські організації, зокрема ГО “Група впливу”, вважають, що навіть спрощена процедура реєстрації є дуже незручною та є причиною низької виборчої активності українців з непідконтрольних територій. поїздка через КПВВ, кількагодинне очікуванні і витрати на дорогу для оформлення зміни місця голосування є дуже кропіткими для людини. Правозахисники звернулися до ЦВК із проханням подавати заяву про зміну місця голосування онлайн за допомогою цифрового підпису. Натомість ЦВК змінювати процедуру не схотіла. 
Станом на 13 липня кількість виборців, які скористались тимчасовою зміною місця голосування складає 198 747 осіб. При цьому найбільша кількість – у Донецькій області – понад 25 000 осіб. Найактивніше люди приходили до реєстру виборців за останній тиждень.
Змінити місце голосування на парламентських виборах можна до 15 липня 2019 року включно.